Королівські скелі
Колись саме по річці Синюха проходив кордон між Річчю Посполитою і Російською імперією. Вниз за течією розпласталися села Попівка, Федорівка, Показове та Семенове. Саме в селі Семенове височіють, овіяні легендами, Королівські скелі, яким не один мільйон років. Висота цих скель, що стрімко обриваються до води, досягає 20 м і більше. З назвою цих скель пов’язана легенда. У 1362 році, могутній Ольгерд, між селами Добрянка Вільшанського району і селом Тишківка Добровеличківського району, та в урочищі Татарка, дав бій монголо-татарам, і, розбивши їх, погнав, майже, до самого Чорного моря. Ця битва відома історикам під назвою Синєводська битва. Коли лицарі князя гнали татарів, останнім - було непереливки. І найбільше турбувало монголо-татар не загроза потрапити в полон самим, а не віддати на поталу скарби та військову казну, яку везли в обозі не одним возом. На військовій раді татари вирішили сховати свої цінності в якомусь непомітному місці. Цим місцем і стала скеля. День і ніч бойовими сокирами рубали кочівники камінь, день і ніч стояли дозори, пильно вдивляючись в далечінь, щоб нічиє око не вгледіло, яку таємницю мала сховати ця гранітна скеля. Вони вирубали в скелі печеру, сховали там скарби, а вхід завалили величезним каменем. Надіючись, пізніше повернутися і забрати багатство. Та повернутись не вдалося. Хто склав голову у широкому степу в кривавій січі, хто скоротив літа в чужому полоні. А скеля схоронила навіки від нащадків сірим каменем, зарослим густим чагарником, ломикаменем, припадають низько-низько, немов шукають той таємний вхід чи то у печеру, чи то у пам'ять людську, яка зберегла для віків цю вісточку живої історії. Сталося так, що на даній скелі стояв штаб князя Ольгерда. З тих пір скелі почали називатися Королівськими.
(Легенду записано зі слів жителя с.Федорівка Тарадая Андрія Івановича)
Існує ще одна версія, чому скелі називають Королівськими. В революційний період на даній території проживала родина Королів. Вони важко працювали на землі, вирощували худобу. А потім місцеве населення розкуркулили і родина Королів виїхала із села. З тих пір скелі звуться Королівськими. Місцеві подейкують, шо вже в наші часи хтось намагався пробурювати скелю, про що свідчать отвори від механічного втручання. А навіщо, що саме хотіли знайти - не відомо. Ось така історія.
(Інформацію записано зі слів жителя села Семенове Пономаренка Дорофія Андрійовича)
більше фото тут https://www.facebook.com/groups/265103691581657
Розм: Тетяна Сивак, методист ВОМСКТ ВК Тишківської с/р.