Сумна звістка знову сколихнула нашу громаду
Війна, з якою загарбницька росія прийшла на територію України, продовжує забирати життя наших воїнів. Вона без жалю забрала ще одне життя мешканця нашої громади, нашого захисника, який боронив українську державу від російського окупанта. Це життя нашого воїна – Боярка Вячеслава Вячеславовича, який у званні солдата військової частини А5001 загинув 08 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання по стримуванню російської агресії на позиціях поблизу населеного пункту Покровськ, Покровського району, Донецької області.
Загинув зовсім молодий хлопчина, який міг би жити, працювати, любити, народжувати дітей. Але хижа смерть вирвала із життя людину повну сил та енергії. Кожного з нас переповнює біль і в скроні б’ються запитання: «Навіщо ця клята війна прийшла на нашу землю? Навіщо ця війна забирає життя у захисників рідної землі? Коли це все закінчиться?.. Відповіді немає… Є лише біль, розпач, сум…
Боярко Вячеслав Вячеславович народився 16 січня 1997 року в селі Андріївка, Добровеличківського району, Кіровоградської області. У 2004-му році він пішов до 1 класу Андріївської дев’ятирічки. З 7-го по 11-ий клас навчався в Тишківській загальноосвітній школі №1. За роки навчання проявив себе старанним учнем, гарно навчався, брав участь в олімпіадах, займав почесні місця, мав багато товаришів, був добродушним, відкритим та щирим, завжди був готовий прийти на допомогу.
Після закінчення школи навчався в Уманському агротехнічному коледжі, здобув спеціальність слюсар-механік. Так як у хлопця була нестримна жага до навчання, далі вступив до уманського національного університету садівництва, де здобув професію агронома. По закінченні навчання не сидів без діла, батьківське виховання та прагнення бути корисним не дозволяли марно витрачати час. Тож Вячеслав пішов працювати оператором на автозаправну станцію «СОКАР», далі працював механіком на шино монтажній станції в місті Умані. Можна дуже багато хорошого сказати про цього хлопця, але, на жаль, не за життя.
17 серпня 2025 року ми попрощаємося з героєм, чиє життя скоротилося на полі бою. Він завжди залишиться в наших серцях як відданий захисник і чудова людина, яка приносила радість та усмішки усім навколо.
Нехай Вячеслав спочиває в мирі, а його родина знаходить силу і тепло у спогадах про нього. Ми завжди будемо пам'ятати його великий внесок у благо нашої країни та безсмертність його духу.
В цю гірку годину вся Тишківська Громада поділяє горе сім’ї БОЯРКІВ та схиляє голови в глибокій скорботі.
Спочивай з миром, Вячеславе!
Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях.
Вічна пам'ять справжньому герою, який жив і помер, захищаючи нашу Україну. І нехай Господь віддячить його рідним силою, мужністю та благословенням у цей скорботний час…
Поховання відбудеться у неділю, 17 серпня:
09:30 — закликаємо жителів громади сформувати живий коридор від початку села зі сторони Добровеличківки до домоволодіння на вулиці Центральній, 108, де жив Вячеслав, щоб віддати останню шану нашому Захиснику.
11:00 — мітинг у Свято-Покровському храмі.
